Низький уклін Вам, ветерани!

Кожного року, у ці травневі дні, дух Перемоги вітає над оновленою, омитою сльозами й росами, відбудованою людськими руками землею. Минають роки, змінюються покоління. Настане той час, коли зовсім не залишиться живих ветеранів війни - творців історії, але зостанеться пам'ять про них, про їхні подвиги, про ту страшну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо та горе. Від нас усіх залежить, щоб це залишилося в пам'яті прийдешніх поколінь, щоб жах знову не повторився.У рожевому цвітінні садів ми стрічаємо 69-ту весну, що пливе над світом, мов Великдень

6 травня у 8-А класі відбулася година спілкування присвячена Дню Перемоги. Діти разом перегортали сторінки того страшного часу. Про своїх дідусів розповіли Марта Мельник та Маша Слободчикова.Для того, щоб нікому з них ніколи не захотілось зробити тату зі свастикою, або стати скінхедом тобто неофашистом, класний керівник Завертайло Світлана Валентиніна розповіла та показала кадри фашистських злочинів проти людства.Петренко Віка прочитала лист білоруської дівчинки Каті Сусаніної, що потрапила в рабство до гітлерівському поміщика. Доведена до відчаю, в день свого 15-річчя вона вирішила покінчити життя самогубством. Перед смертю написала останній лист батьку.

Серця дітей наповнилися добротою і безмежною вдячністю героям за мирне сьогодення. Розкрита душа дитини прагне злагоди і як з невичерпного джерела з неї ллється: «Хай більше не буде війни! Хай здійсняться наші мрії!» Свої мрії діти написали на червоних зірочках і прикріпили їх до плаката з листом ветеранам.

Пам’ять... 69 років... Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв і зі сторінок книг, її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

День ЦО

В актовій залі гімназії учнів 5-9 класів зустрічала дружина юних пожежних «Екстримал», до складу якої входять учні 8-А класу. Під час свого виступу команда розповіла про поведінку під час пожежі, про те як вберегти себе від небезпеки, як зберегти найважливіше у світі – життя. Діти показали високий рівень знань правил безпеки, проявили свій акторський та вокальний талант.

Година спілкування

«Дніпропетровськ – новий щодня»

17 квітня в гімназії пройшли  години спілкування на тему «Дніпропетровськ – новий щодня». Наші кореспонденти завітали до учнів 8-А та 7-А класів, де класні керівники Завертайло С.В. і Лісовик В.М. провели цікаві змагання з використанням інтерактивних технологій. Гімназисти узнали про становлення Дніпропетровська  як одного з провідних міст незалежної Української держави, окреслили його вагому частку в історії, культурі, економіці, науці держави, особливо у галузі ракетно-космічної техніки,поглибили історичну пам`ять про минуле рідного міста. З цікавістю юні маріїнці переглянули відеофільми про Дніпропетровськ та КБ «Південне» - «Космічна гордість Дніпропетровська», взяли участь у відеовікторині «Мій Дніпропетровськ», склали з пазлів герб Дніпропетровська та відгадали кросворди про рідне місто. З завданнями чудово впоралися всі учасники.

Наприкінці заходу діти отримали ще одне завдання - викласти «стежину» по нашому місту. Чи буде вона довгою – залежало від них. Для того, щоб прокласти хоча б один слід необхідно пригадати,про що вони дізналися на сьогоднішньому уроці. Відповіді позначили на листках у формі сліду дитячої ноги і ними виклали «стежинку» по Дніпропетровську.

Хай лунає щедрівочка від хати до хати,
Світи, ясний місяченьку, щоб не заблукати!

 

Щедрівками, колядками та дитячим сміхом був заповнений день  14 січня у Маріїнській гімназії. Для привітання з Новим роком, Щедрим вечором та  святом Василя до своїх вірних друзів, надійних і відповідальних шефів - працівників Дніпропетровського міськводоканалу  -  і добрих сусідів  - співробітників  Міського управління МВС та Дніпропетровського єпархіального управління на чолі з митрополитом Дніпропетровським і Павлоградським Іринєєм з Різдвяною радістю вирушили учні  НВК №33 та їх педагоги.

Свято Різдва -  день, коли можна від усього серця, щиро, радісно і голосно сповістити світові про те, що Народження Спасителя - було, є і залишиться дивом із див, як і саме життя. Від оселі до оселі діти несли не тільки добру звістку про Народженого Христа, а й тепло своїх сердець, радість відчуття свята та щире бажання ними поділитися з ближніми.

 

Щиро вас віншуєм нині!
Бог родився у яскині!
Ось він ручки простягає,
На добро благословляє,
Щоб жили ви в рідній хаті
І щасливі і багаті!

 

Юних гостей в українських вишиванках з радістю зустрічали всі господарі. Наші  діти, учні гімназії, несли добро: в кожнім слові Різдвяних піснеспівів випромінювала душа народу, до якого вони належать. Всі, до кого заходили в цей день наші гімназисти, відчували себе справжніми панами-господарями: накривали щедрі столи килимами своєї гостинності, чули спів невтомної зозуленьки, що веде відлік рокам, і відчували блиск Різдвяної зірки, яка возсіяла більше двох тисяч років назад - та до цього часу випромінює любов до всього людства. Кожен з учнів розповів веселу щедрівку, побажав щастя й достатку, а мелодійні пісні та жартівливі сценки у виконанні народних героїв: Маланки та Василя, не лишили нікого байдужим. Завершили привітання хлопці-посівальники. За народним звичаєм посівальник на Новий рік приносить до хати щастя

 

Сію на вас жито, щоб було вам добре жити!
Ще й пшеницю яру, щоб завжди були у парі.
Сиплемо на вас просо, щоб було краще, ніж досі!
Сиплемо на вас овес, щоб вами гордився рід увесь!

            Майже ста друзям подарували маріїнські колядники Різдвяну радість. Втіха, щирість, доброзичливість, тепло сердець відчувалися у господарів. Вони із вдячністю зустрічали юних гостей, раділи разом і розставалися із світлою надією на зустріч до наступного Різдва у 2014 році.

            «Своїми веселими виступами ви створили незабутню атмосферу свята! – дякували дітям благодарні глядачи - нехай у ваших серцях назавжди лишиться лунка щедрівка, а ваше майбутнє вірно супроводжує Різдвяна зірка!»

            Як і годиться, за українськими традиціями, від господарів оселі маленькі щедрівники  та їх педагоги отримали солодкі подарунки.

 

Козацькому роду нема переводу

Славнозвісний заклик відомого українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свою землю, – і ти побачиш свій шлях у життя…»   спонукає кожного з нас до активної громадської позиції щодо пізнання свого краю. Адже святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство.

Дніпропетровщина вважається колискою українського козацтва. Тому учні 7-А  класу на протязі 2012-2013 навчального року працювали над проектом «В минуле заради майбутнього» присвяченому історії козацтва. Заключним етапом роботи стало проведення веселого свята-гри «Козацькі забави» для наймолодших маріїнців,  де гімназисти, тепер вже 8-А класу, з задоволенням розповіли малечі про козаків.

 

«За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильну,

Цінували волю вільну

І Вкраїну свою рідну,

Як зіницю берегли…»

 

Захід відбувся напередодні  Покрова Пресвятої Богородиці. Цій день був найулюбленішим святом українського козацтва. Покров символізує для кожного українця захист і підтримку, сподівання і надію на допомогу. Козаки непохитно вірили в те, що Божа Матір не відступиться від них і покриє своїм святим молитовним покровом у будь-якому складному бою та в лиху годину. І дійсно, Пресвята заступниця охороняла мужніх українських воїнів. Недарма 14 жовтня зараз є Днем козацької слави.

Курені 1-А та 1-Б класів пройшли через дев’ять випробувань. Це стільки, скільки було колись порогів на Дніпрі. В давні часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху для того, хто плив Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через пороги. Козачата позмагатися в спритності, винахідливості, вмінні. Вони наввипередки  проїхали на «конях» , перебрали крупу на куліш, з’їли кашу, влучили в ціль, втекли з полону…А ще свою силу показали атамани.             Запекла боротьба між курінями закінчилась з рівним рахунком. Учасники отримали грамоти та солодкі медальки. Та найголовнішим скарбом цього дня можна вважати те спілкування, яке відбувалося між старшими та молодшими гімназистами. Завдяки завзяттю організаторів та керівників проекту (класного керівника 8-А класу Завертайло Світлани Валентинівни та керівника туристсько-краєзнавчого гуртка ДЮЦ Бабушкінського району Катасонової Алли Євгенівни) день видався незабутнім для всіх учасників. Пролунали останні слова свята

«Ми роду козацького діти,

 Ми любимо сонце і квіти.

 І сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти.

Землі український привіт.

Хай козацькому роду не буде переводу!».

Але попереду ще багато нового та цікавого.

В этом блоге я расскажу о своем замечательном 8-А классе. Заканчивается учебный год. Скоро каникулы. Давайте вспомним странички нашей школьной жизни.
Такие мы пришли 1 сентября. Отдохнувшие, загоревшие и готовые к новым знаниям.

 

Труд сделал обезьяну человеком.