Низький уклін Вам, ветерани!

Кожного року, у ці травневі дні, дух Перемоги вітає над оновленою, омитою сльозами й росами, відбудованою людськими руками землею. Минають роки, змінюються покоління. Настане той час, коли зовсім не залишиться живих ветеранів війни - творців історії, але зостанеться пам'ять про них, про їхні подвиги, про ту страшну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо та горе. Від нас усіх залежить, щоб це залишилося в пам'яті прийдешніх поколінь, щоб жах знову не повторився.У рожевому цвітінні садів ми стрічаємо 69-ту весну, що пливе над світом, мов Великдень

6 травня у 8-А класі відбулася година спілкування присвячена Дню Перемоги. Діти разом перегортали сторінки того страшного часу. Про своїх дідусів розповіли Марта Мельник та Маша Слободчикова.Для того, щоб нікому з них ніколи не захотілось зробити тату зі свастикою, або стати скінхедом тобто неофашистом, класний керівник Завертайло Світлана Валентиніна розповіла та показала кадри фашистських злочинів проти людства.Петренко Віка прочитала лист білоруської дівчинки Каті Сусаніної, що потрапила в рабство до гітлерівському поміщика. Доведена до відчаю, в день свого 15-річчя вона вирішила покінчити життя самогубством. Перед смертю написала останній лист батьку.

Серця дітей наповнилися добротою і безмежною вдячністю героям за мирне сьогодення. Розкрита душа дитини прагне злагоди і як з невичерпного джерела з неї ллється: «Хай більше не буде війни! Хай здійсняться наші мрії!» Свої мрії діти написали на червоних зірочках і прикріпили їх до плаката з листом ветеранам.

Пам’ять... 69 років... Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв і зі сторінок книг, її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.