Козацькому роду нема переводу

Славнозвісний заклик відомого українського філософа Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свою землю, – і ти побачиш свій шлях у життя…»   спонукає кожного з нас до активної громадської позиції щодо пізнання свого краю. Адже святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство.

Дніпропетровщина вважається колискою українського козацтва. Тому учні 7-А  класу на протязі 2012-2013 навчального року працювали над проектом «В минуле заради майбутнього» присвяченому історії козацтва. Заключним етапом роботи стало проведення веселого свята-гри «Козацькі забави» для наймолодших маріїнців,  де гімназисти, тепер вже 8-А класу, з задоволенням розповіли малечі про козаків.

 

«За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильну,

Цінували волю вільну

І Вкраїну свою рідну,

Як зіницю берегли…»

 

Захід відбувся напередодні  Покрова Пресвятої Богородиці. Цій день був найулюбленішим святом українського козацтва. Покров символізує для кожного українця захист і підтримку, сподівання і надію на допомогу. Козаки непохитно вірили в те, що Божа Матір не відступиться від них і покриє своїм святим молитовним покровом у будь-якому складному бою та в лиху годину. І дійсно, Пресвята заступниця охороняла мужніх українських воїнів. Недарма 14 жовтня зараз є Днем козацької слави.

Курені 1-А та 1-Б класів пройшли через дев’ять випробувань. Це стільки, скільки було колись порогів на Дніпрі. В давні часи ці пороги були страшною перешкодою на шляху для того, хто плив Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через пороги. Козачата позмагатися в спритності, винахідливості, вмінні. Вони наввипередки  проїхали на «конях» , перебрали крупу на куліш, з’їли кашу, влучили в ціль, втекли з полону…А ще свою силу показали атамани.             Запекла боротьба між курінями закінчилась з рівним рахунком. Учасники отримали грамоти та солодкі медальки. Та найголовнішим скарбом цього дня можна вважати те спілкування, яке відбувалося між старшими та молодшими гімназистами. Завдяки завзяттю організаторів та керівників проекту (класного керівника 8-А класу Завертайло Світлани Валентинівни та керівника туристсько-краєзнавчого гуртка ДЮЦ Бабушкінського району Катасонової Алли Євгенівни) день видався незабутнім для всіх учасників. Пролунали останні слова свята

«Ми роду козацького діти,

 Ми любимо сонце і квіти.

 І сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти.

Землі український привіт.

Хай козацькому роду не буде переводу!».

Але попереду ще багато нового та цікавого.